Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

Багряний Іван
«Гуляй-поле»

Главная страница / Багряний Іван «Гуляй-поле»
серця свого, —
Дивиться вглиб — і не бачить його, —
В муках, в вогні обернулось в такий
Камінь
Обсмалений і тяжкий.


Він виходить на дике бескиддя руїн.
Мов чорний орел, позирає один.
Вітер керею йому роздима…
— Нема!.. Ще орлят нема…


Ще лежать між розритих дідівських могил.
Ще ковтають глину, сльози і пил.
Ще їх не окрилив відчай і гнів
Для страшносудних боїв.


Келих не повен. Ще крапля паде.
Ще стрілка До риски своєї іде…


Він пестить ефес і жде:


…Вам мало на світі сиріт і калік?!?
Гряде ж
МІЙ!
РІК!!


І свисне Він так, що туман впаде.
Застогне земля і загуде.
Задвигтить Гуляй–Поле небачено ще.
І — лявіна потече, —
Невблаганна. Безодвічна.
Страшна. Апокаліптична.


І приб'ють вони серце, мов стяг, на стовпі…
І встануть каліки… І встануть сліпі…
І кинуться юні… Мужні… Старі…
І сестри зґвалтовані, і матері…


І дитя подаватиме кріс і набій
В цей святий, страшносудний бій…


Прокотиться смерч.
Й не поможе ні «Боже мій!»,
І не врятує «Пробі» повалених ниць…
Гей, відміряно ж буде та й мірою гожою!
Загатяться кратери кістками ворожими,
Черепами грабіжників і дітовбивць.


Над головами ґвалтівників і паскуд
Довготерпеливі довершать Суд.
І розвіють пил. І розвіють прах.
І ляжуть самі на чужих кістках.
І вітер над ними, як щит, приб'є —
Як Меч Правосуддя — ім'я Твоє.


Лежатимуть так, щоб колись розцвісти.
Лежатимуть всі. І над всіми — Ти
І серце Твоє. І не візьме їх тлінь —
Офіруваних
В ім'я поколінь.


Пливтимуть світи мимо серця Твого.
Цвістиме чебрець. І не буде того,
Хто б Тебе осудив за діла Твої, —
Такого
Нема судії!


А якщо десь є — убий і його!
Щоб знав міру горя Твого.


Пливтимуть світи мимо серця Твого.
Густиме над маками соняшний гонг.
І густиме в віках Твоє ім'я —
Єдиний, найбільший з усіх Судія!


Благословенний. Могутній, як ниви і синь.
Вічний
В серцях поколінь!




Січень, 1944 р. Тернопіль.





Назад  

стр.3

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.3

  Вперед