Хайям Омар
«Рубаї»

Зухра — легендарна красуня, Венера, «небесний музикант» Іса — Ісус.

Немов на грищі м'яч, тебе життя ганяє.
Корись, бо виходу в нас іншого немає!
Той, хто жбурнув тебе в цю метушню невпинну,
Один керує всім, один про все гадає.

Шукав поради я у зошитах сторіч —
I скорбний друг мені таку промовив річ:
«Щасливий тільки той, з ким поруч мила, схожа
На місяць-білозір у довгу-довгу ніч!»

Часу скороминущого не бійся.
Змагає смерть найдужчого — не бійся:
Цю мить, що ти живеш, віддай утіхам!
Забудь старе — й грядущого не бійся!

Боюсь, що більше ми не вернемось додому,
Ні з ким не стрінемось у обширі земному.
Цю мить, що ти прожив, вважай своїм трофеєм!
Бо що нас потім жде, не дано знать нікому.

Вино нам вічність одкриває — пий!
Від нього серце оживає — пий!
Хоч палить, як вогонь, зате турботи,
Немов жива вода, змиває —

стр.24

Вперед

Наши спонсоры:

стр.24

Вперед

© Мир поэзии 2009—2011

Размещенные на сайте произведения, публикуются их авторами и другими пользователями, на основе общедоступных электронных версиях книг, предназначенных для личного ознакомления.
Если вы заметили незаконно размещенный контент и являетесь его автором, просьба сообщить администрации проекта. В этом случае, подобное произведение, будет заблокировано.

Наши спонсоры:

Обратная связь
Размещение рекламы

Хайям Омар«Рубаї»

стр.24

стр.24

Хайям Омар
«Рубаї»