Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

Хайям Омар
«Рубаї»

Главная страница / Хайям Омар «Рубаї»
нас, пішли без вороття;
Із рук не випускай ні серця, ні коханки,
Будь завжди з келихом — і не марнуй життя!


35



Не ті тепер часи, щоб друзів добирати.
З людьми на відстані привчайся розмовляти.
До найвірнішого пригляньсь розумним оком —
I ворога в ньому зумієш розпізнати.


36



Що знаєш ти? Адже ти сам — ніщо!
Ти вітер, дим, і весь твій крам — ніщо!
З обох боків у тебе небуття,
Ти весь в ньому, ти й тут і там — ніщо!


37



Ми загубили все, що назбирали;
Нам кігті смерті серце роздирали;
Ніхто не повернувся з-за могили
Розповісти про тих, що змандрували.


38



Вино й пихатому додолу шию гне,
Вузли розв'язує, розплутує складне.
Налий Іблісові* — і він перед Адамом
Дві тисячі разів чолом землі сягне.


* Мусульманський ангел, проклятий Богом за те, що не вклонився Адамові.


39



Ти вродою б затьмить
Назад  

стр.24

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.24

  Вперед