Хайям Омар
«Рубаї»

Потроху, зрідка пий і від людей ховайся.

Дні весело збувай: свіжіша від тюльпана,
Хай дівчина тобі всміхається кохана!
Бо незабаром емерть, як чорна буря, зірве
Сорочку днів твоїх, як пелюстки з тюльпана!

Як гарно: на квітках — росинки прохолодні,
I дівчина в квітках. Ну що ж: напередодні
Було усякого — про те тепер не згадуй,
Все, що було, забудь: найкращий день — сьогодні.

Я хворий, для душі вже плоть моя тісна.
Живу без випивки — чи виживу, хто зна?
Та найдивніше те, що від ції хвороби
Немає й засобу, крім доброго вина.

Страшним потоком кров тече у мене з серця,
У струмі сліз моїх півкраю захлинеться.
Кривавим жолобом зробилась кожна вія!
А вії опущу — новий потоп почнеться.

Якщо Творцю неприйнятні мої бажання,
То як же здійснити мені мої бажання?
Коли усе, що хоче Бог, — високе й чисте,

стр.24

Вперед

Наши спонсоры:

стр.24

Вперед

© Мир поэзии 2009—2011

Размещенные на сайте произведения, публикуются их авторами и другими пользователями, на основе общедоступных электронных версиях книг, предназначенных для личного ознакомления.
Если вы заметили незаконно размещенный контент и являетесь его автором, просьба сообщить администрации проекта. В этом случае, подобное произведение, будет заблокировано.

Наши спонсоры:

Обратная связь
Размещение рекламы

Хайям Омар«Рубаї»

стр.24

стр.24

Хайям Омар
«Рубаї»