| Сад божественних пісень | страница 14 | Мир поэзии
Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

Сковорода Григорій Савич
«Сад божественних пісень»

Главная страница / Сковорода Григорій Савич «Сад божественних пісень»
Пропадайте, думи труднi
I мiста багатолюднi
Я й на хлiбi сухiм житиму в раю такiм.




Пісня 14-та



Стародавня малоросiйська [141] про марноту i звабу. На цю силу:


«Нexaй я стою на сторожi своїй, i нехай на облозi я стану» (Авакум) [142]. Обновлена в 1782 poцi.




1
То яка ж та слава нинi?
Глянь на бучу в цiй годинi!
Iзраїле! Гiдри-звiра [143]
Чи велика в ньому мipa,
Треба зрозумiти.
2
Булава i скипетр сяє,
Рано вставши - слава злая,
Серце пробива тривога,
Руки зв'язанi i ноги,
Як минути ciтi?
3
Нинi п'яна скаче воля,
Рано вставши- марна доля.
Iзраїле! Того звiра
Куди цiль ведуть i мipa?
Треба вже прозрiти.
4
Шле сирен [144] iз океану
Пicню солодко-оманну,
Бiдная душа - в розпуттi,
Хоче назавжди заснути,
Землi не сягнувши.
5
Плоть i свiте! Пекло люте!
Все в тобi наскрiзь отрута,
Щелепами позiхаєш
Назад  

стр.45

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.45

  Вперед