| Сад божественних пісень | страница 8 | Мир поэзии
Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

Сковорода Григорій Савич
«Сад божественних пісень»

Главная страница / Сковорода Григорій Савич «Сад божественних пісень»
гори» (Захарiя) [81]. «Чого ти спиш, уставай» [82]. «Спокiй дасть Бог на горi цiй» (Iсая) [83].




Мене посiли рани смертоноснi,
Пекельнi бiди обсiли незноснi,
Найде страх i тьма. Ах, люта година -
Злая хвилина!
Терно хвороби нутро шматує,
Душа сумує, до смертi сумує.
Ах, хто мене зможе з цieї митi
Якось зцiлити?
Так африканський i олень страждає,
Вiн в гори швидше пташок вилiтає,
Вiд з'їдених гадiв жага його в'ялить,
Трутою палить.
Иду на Голгофу, бiжу i поспiю,
Висить там лiкар помiж двох злодiїв [84],
Це Iоанн тут при хрестi ридає,
Хрест обiймає.
О Йсусе, нам ти люба вiдраднiсть!
Чи тут живеш ти? О страдальцям радiсть!
Дай менi лiки, цiльб вiд напастi,
Не дай пропасти!




Пісня 9-та



Святому Духу. Iз цього: «Добрий дух твiй нехай попровадить мене пo piвнiй землi» [91]. «Тож зiйдiмо i змiшаймо там їxнi мoви, щоб не розумiли вони мови один одного» [92].




Свiй смисл усяка голова трима,
А серце всяке - свою любов,
В думках одного у людей
Назад  

стр.45

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.45

  Вперед