| Сад божественних пісень | страница 19 | Мир поэзии
Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

Сковорода Григорій Савич
«Сад божественних пісень»

Главная страница / Сковорода Григорій Савич «Сад божественних пісень»
Як блискавка, полк бридотний звiрiв буде гнать.
Геть ти, скуко, геть ти, муко, з димом, з чадом!


Складена 1758 року в степях переяславських, у селi Ковраї [194].




Пісня 20-та



Названа «Сiгор» [201]. Уцiм маленькiм, але високiм градику бенкетує Лот iз дочками [202]. «У мiстi Бога нашoго, у горi святiй його» [203]. «Подiбний до чоловiка розомного, що свiй дiм збудував на каменi» [204]. «Хто зiйде на гору Господню?» [205].




Iз душею хто ясною,
То нащо йому броня
I шолом над головою?
Не потрiбна i вiйна.
Непорочнicть - ось його броня,
Аневиннiсть - дiамант-стiна.
Щит, меч, шолом - йому сам Бог.
Свiте! Свiте безпорадний!
Вся надiя у царях!
Берег, думаєш, безвадний?
Вихор розмете цей прах.
Непорочнiсть - це Ciгop, пoвip,
А невиннiсть - ось небесний двiр.
Туди лети i там почий!
Бомб цей город не боїться
Hi оббрiхувальних стрiл,
Хитрих мiн не застрашиться,
Завжди цiлий - не горiв.
Непорочнiсть- ось де дiамант,
А невиннiсть - ось священний град.
Туди лети i там почий!
Ворога в цiм градi люблять,
Назад  

стр.45

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.45

  Вперед