Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

Сковорода Григорій Савич
«Сад божественних пісень»

Главная страница / Сковорода Григорій Савич «Сад божественних пісень»
I усе пiдряд ковтаєш,
Як минути ciтi?
6
Ця пучина вcix ковтає,
Ця щелепа всiх з'їдає,
Iзраїле! Кита-звiра [145]
Це мета, i глузд, i мipa,
Плоть ту не наситиш!
7
Розпусти свoї вiтрила,
Розуму свойого крила,
Пливучи по буйнiм морю [146],
Возведи зiницi вгору -
Шлях знайдеш правдивий.
8
Краще жити у пустинi,
Зачинившись у яскинi,
По безвiддях вiк пробути,
Знадних голосiв не чути.
Будь менi, Iраклiй тщивий,
Будь Iона прозорливий,
Голови спали змiїнi,
З китової блювотини [147]
Скочить дай на кефу [148].




Пісня 15-та



Великiй cy6oтi. Iз цього зерна: «I вiн вiдпочив у днi сьомiм» [151]. «Ще ввiйдуть у cпокiй мiй» [152].




Лежит у трунi, святкуєш суботу,
По працi важкiй, по кривавiм поту.
До тебе вже справ князь зовсiм не має,
Князь свiту цього, що всiми владає.
О нерозгаданий це слiд!
О перемоги новий рiд!
О сине
Назад  

стр.45

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.45

  Вперед