Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

КОСТЕНКО ЛІНА
«ДУМА ПРО БРАТІВ НЕАЗОВСЬКИХ»

Главная страница / КОСТЕНКО ЛІНА «ДУМА ПРО БРАТІВ НЕАЗОВСЬКИХ»
КОТРІ ТІКАЛИ 3 ГОРОДА АЗОВА.




«Із города Азова не великії тумани вставали,


Три брати рідненькі із города Азова,


із тяжкої неволі утікали.


Два брати кінних, третій піший-пішаниця,


За кінними братами поспішає,


За стременечка хватає,


Словами промовляє:


— Братики мої ріднесенькі,


Як голубоньки сивесенькі!


Станьте ви, коней попасіте,


Мене, найменшого брата, пішого-пішаницю,


підождіте,


Да хоч між коней візьміте,


Та до отця-матері підвезіте!»




Стратенці проминають кобзаря.


А може, це кобзар їх проминає.


Конвейєр часу — тільки врізнобіч —


один в минуле, другий у майбутнє.


Отак всі й розминаються навік.




Кобзар співає. Може, він такий — як Перебендя


пензля Їжакевича. Або живий, з капели бандуристів,


котрий співає саме в цю хвилину. Чи кам'яний,


що вже співає вічно.




«Старший брат теє зачуває,


До найменшого брата словами промовляє:


— Раді б ми тебе між коні узяти, —


Буде озовська орда доганяти,


Буде упень сікти-рубати,


Назад у Озов-город завертати,


Ніяк нам буде утікати.


Ми ж і самі не втечем, і тебе, брате, не вивезем.


А як ти жив-здоров будеш,


Ти і сам у землю християнську дійдеш!»




На місці їде віз. Кобзар співає думу.


Аж наче перестали розминатись. І кожен думу слухає


по-своєму. Павлюк — обличчям вгору просто неба.


Томиленко — утупившися в землю.


Сахно Черняк — увесь до кобзаря.


Назад  

стр.21

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.21

  Вперед