Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

КОСТЕНКО ЛІНА
«ДУМА ПРО БРАТІВ НЕАЗОВСЬКИХ»

Главная страница / КОСТЕНКО ЛІНА «ДУМА ПРО БРАТІВ НЕАЗОВСЬКИХ»
на дві часті паювати.


Ніхто третій нам не буде мішати».




Сахно Черняк


Оце такі і Наливайка видали.


І вас під Боровицею вони ж.


Ще, певно, там когось і підкупили —


у табір кілька бочок укотив,


щоб всі понапивалися і спали.


Я непитущий, дак ото й почув.




Томиленко


В неслушний час прибіг, як оглашенний.


Вони тебе й не думали в'язати,


так ти ж на них із шаблею своєю.


Ну, то вже що ж, зв'язали, повезли...




(На місці їде віз із в'язнями в кайданах.


І пропливає, на старій могилі, триніг з дашком —


сторожова фігура. Осунувсь очеретяний


дашок. Смолисті бочки в землю повмерзали.


І тільки кінь у пам'яті заржав).




Павлюк


Нема сторожі. Не дай Бог орда —


уже ніхто ті бочки не підпалить


і про біду людей не сповістить.




Томиленко


Та вже кого й про що тут сповіщати?




(Порожній хутір... Обгоріла хата... З віконця хати


виглянула смерть.


Все наче намальоване вуглиною з уже давно


схололих попелищ).




Павлюк


Заглада, пустка... й ми не обороним


вже цих людей, ці села, цей народ...




(Капличка... Хрест... Рушник, уже аж сірий


і вицвілий, на вітрі лопотить).




Сахно Черняк


Уже й села нема, а цвинтар залишився.


І хто живий, той

Назад  

стр.21

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.21

  Вперед