Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

Антонович Богдан-Iгор
«Сборник поэзии»

Главная страница / Антонович Богдан-Iгор «Сборник поэзии»

білі стріли літ.


Оси золоті в чарках троянд розквітлих,


мокрі зорі куряться під сизий вечір.


Ще горить твоєї молодості світло,


хоч новий десяток літ береш на плечі.


Слухай: Батьківщина свого сина кличе


найпростішим, неповторним, вічним словом.


У воді відбились зорі і обличчя,


кароокі люди і співуча мова.






БУРЯ





Надходить буря. Сиві вільхи


в тривозі туляться до себе.


Щоб відідхнути, просить пільги,


хоч на хвилину, в багрі небо.


Мов стовп, піднявся вихор тричі,


і сяють блискавки, аж маки


червоні сплющують зіниці


і клоняться хорунжим ляку.


Кларнетів схлип, і вітру помах,


і виє лис – нічний астроном.


Червона неба папілома


прорізана, мов бляха, громом.


Це з-понад бурі безкрай вільний,


схилившись, риє в хмарах ями.


Тоді слова швидкі й доцільні,


мов леза, схрещую з громами.






ЧЕРЕМХИ





Мов свічка, куриться черемха


в побожній вечора руці.


Вертаються з вечірні лемки,


до хат задумано йдучи.


Моя країно верховинна, -


ні, не забуть твоїх черемх,


коли над ними місяць лине


вівсяним калачем!






ЧЕРВОНА КИТАЙКА





Горять, як ватра, забобони


віків минулих – снів іскристих.


В китайці заходу червоній


Назад  

стр.42

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.42

  Вперед