КОСТЕНКО ЛІНА
«СКІФСЬКА ОДІССЕЯ»

Наука вглиб, і праця титанічна.

Загадка, не розгадана здавен, —

чи це була експансія етнічна,

чи це союз споріднених племен?

Це люд місцевий чи це люди східні, —

у цьому вчені теж неоднозгідні.

Та тільки хто б на чому не спинився,

яких припущень ми б не спорудили, —

коли цим горам Київ ще й не снився,

тут люди вже на мамонта ходили.

Коли в лісах ревли іще буй-тури, —

Дажбогу сонце приміряло німб,

і люди чорноліської культури

жили, співали, сіяли свій хліб.

Які б тут не були стовпотворіння,

хто б звідки не накочував сюди,

а люд був корінний тут, бо коріння

в такому грунті глибоко сидить.

Тут землі щедрі. Тут річок без ліку.

Всіляки руди в надрах залягли.

І через те отак тут споконвіку —

життя і смерть на відстані стріли.

Які тут не прокочувались орди!

Яка пройшла по землях цих біда!

Мечем і кров’ю писані кросворди

ніхто уже повік не розгада.

Немає дат, немає фактів голих,

усе дійшло у вимірах легенд.

Але в курганах скіфських — не монголи.

На пекторалі — теж не Орієнт.

Повірить можна в будь-яку легенду.

Теорій напридумувать за трьох.

Не можна брати істину в аренду