Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

КОСТЕНКО ЛІНА
«СКІФСЬКА ОДІССЕЯ»

Главная страница / КОСТЕНКО ЛІНА «СКІФСЬКА ОДІССЕЯ»

Вівтар жертовний богові Аресу


такий там скіфи возвели, що ну!




Бо ж бог Папай був мирний бог на світі.


Вогонь домашній берегла Табіті.




Також красуня їхня, Аргімпаса,


на вечорницях била в тулумбаса.




Пастуший бог полохав перепілку,


з очеретини вирізав сопілку.




А бог Арес був богом над богами,


бо світ кишів навколо ворогами.




Тож навезуть возів стонадцять хмизу,


ввіткнуть меча та як підпалять знизу! —


аж гуготить багаття до небес.


Непереможний скіфський бог Арес! —


що в тім вогні присутній був як знак —


короткий меч, священний акинак.




Колись до них жили тут кіммерійці,


ті, що про них писав іще Гомер,


а щонайперш згадали ассірійці


в клинописах ще хтозна-яких ер.




Це був народ такої сили й гарту,


що їх ніхто подужати не міг.


Трясли Ефес, ходили на Урарту,


від них погиб і цар лідійський — Гіг.




Але і їх довів чи не до стресу


вогонь жертовний богові Аресу.




От кіммерійці здумали прощатись,


наслухані про скіфську силу й лють.


Одні вважали: — Треба захищатись! —


А другі: — Ні, вони нас переб’ють.




Одні казали, що не ступить ворог,


що треба землю захищать свою.


А другі: — Ет, ну що земний цей порох?


Ми знайдем інший в

Назад  

стр.47

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.47

  Вперед