Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

КОСТЕНКО ЛІНА
«СКІФСЬКА ОДІССЕЯ»

Главная страница / КОСТЕНКО ЛІНА «СКІФСЬКА ОДІССЕЯ»

ще молодий, а вже був поліглот:


— Моє ім’я нічого вам не скаже.


Я мандрівник. І звуся Геродот.




Такі пригоди з греком тим бували


від птаства, від людей і від вовків.


Чей тільки з торфу ще не добували,


добудуть через двадцять п’ять віків.




От бідний грек! І треба ж було греку


так наражать себе на небезпеку.


Сидів би грек у хаті й коло хати,


поміг би жінці діток колихати.


Вставав би грек удосвіта в тумані,


ловив бичків у Бузькому лимані.




А він пливе. Йому іще далеко.


Пливуть віки, а він пливе й собі.


Пливе й пливе. — А ти ким був, лелеко? —


питає грек лелеку на вербі.




Бо древній грек хоч віку й молодого,


а знав, що світ складається із див,


що кожен є собою ненадовго, —


все хтось когось на щось перетворив.




Богиня Еос, скориставши владу, —


свого старого мужа на цикаду.




Сам Зевс — кохану, німфу чорноброву,


перетворив, пробачте, на корову.




А та трава, що в пальцях розім’яти,


то буде пахощ дивний і терпкий,


то це ж Аїд перетворив у м’яту


свою кохану Менту. Отакий.




І кожен камінь був колись створінням.


І все живе і дихає. А он —


задушена покрученим корінням,


кричить верба, як жрець Лаокоон.



Назад  

стр.47

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.47

  Вперед