Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

КОСТЕНКО ЛІНА
«СКІФСЬКА ОДІССЕЯ»

Главная страница / КОСТЕНКО ЛІНА «СКІФСЬКА ОДІССЕЯ»
звалять в той Сезам.


Насиплють горб такої височизни,


що аж не тенькне бронзовий казан


од грандіозних відголосків тризни…




Таке у скіфів похоронне дійство.


На чому згодом виникне злодійство.




Якісь дядьки, кошлаті, з клумаками,


в гробницях будуть чиркать сірниками.




Повзти на пузі в чорній темноті,


з кісток зривати бляшки золоті.




От цар лежить з рабинею якою,


лежить-лежить, урвавсь йому терпець, —


хап за плече кістлявою рукою,


так тут тому грабіжнику й капець!




Аж потім вже подвижники і вчені


взялись вивчать кургани височенні.


От розкопають ями та кар’єри


та й доберуться в царські інтер’єри.




Та так ішли все далі, й далі, й далі.


Було всього — з щитом і на щиті.




Через сліпучу призму пекторалі


тепер для нас всі скіфи золоті.




Бо як вони свій епос не створили,


чи нам його не трапилось гортать, —


то що ж лишилось? Піднімати брили.


Історію по золоту читать.




Нема письмен — є дивне сяйво казки.


Лук золотий натягує стрілець.


Летить грифон. І золоті підпаски


підвечір доять золотих овець.




Землі піднявши вже котору тонну,


у глибині, де шум не доліта,


читаємо, як скіфу золотому


дає скрижаль богиня золота.




І кожна бляшка, панцир, окуття


Назад  

стр.47

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.47

  Вперед