КОСТЕНКО ЛІНА
«Сніг у Флоренції»

тебе ж погубить вся ця суєта!

Лоренцо був, а ці вже — не Лоренцо.

Вони, як гусінь, об’їдять Флоренцію.

Ти робиш те, що прагне їх пиха.

Вона у них до істини глуха,

Ти думаєш, що хист твій невичерпний?

Ти ліпиш сніг.

Флорентієць

Та згинь, кажу, мано!

Старий

Всіх пиятик незмінний виночерпій,

ти чуєш — скреготнуло твоє дно!

Флорентієць

Ти не турбуйсь, там вистачить на дні ще.

Старий

Такий талант, ти міг би вразить світ!

Флорентієць

Тобі тепер зі старості видніше,

що слід мені робити й що не слід.

Старий

Чи ж довго буде молодість тривати?

А ти її розтринькав не на те!

Флорентієць

(підспівує і награє на лютні)

«Троянду треба рвати, поки вона цвіте!»

Старий

Хіба митцеві місце серед зборищ?

Спинись. Подумай. Не жадай хвали!

Флорентієць

Старий, колись усе це договориш,

десь іншим разом, бо нема коли!

Старий