Бердник Олесь
«Поезії»

Понад світами погляду і слуху,

Над царствами і світла, й темноти —

Прийди до нас, преславний Отче Духу,

Прийди до нас і серце освяти.

Під громи зла, в годину надзвичайну,

Коли душа не зна, куди іти,

Зійди до нас, преславний Отче Тайни,

Зійди до нас, і думу освяти.

Відкрий нам Браму, де злагода дише,

Дозволь ступить на райдужні мости!

Прийди до нас, преславний Отче Тиші,

Прийди до нас, і Дух наш освяти.

Човен золотий в океані див,

Зоряне вітрило напинається.

Воротар Життя знов у путь відплив,

До Землі закохано всміхається…

Слався, ясний човен кохання,

Ти пливи, пливи в далину.

Даруй надію, даруй світання,

Даруй нам вічную весну!

Пломінний потік радісно струмить.

Поспішай з відкритими долонями,

Неповторна мить сповнює блакить

Вогняної пісні передзвонами.

Розриває міх зоряний гінець,

Щедро сипле диво-самоцвітами,

А Земля спліта сонячний вінець

З травами, деревами і квітами…