Бердник Олесь
«Поезії»

Якщо можеш — прийди…

У сумну світанковість,

В небувалу раптовість,

У розбурхану совість,

В невідомість — прийди!

Якщо чуєш — іди!

У смерековий гомін,

У тривогу і втому,

У серця невідомі,

Як додому — іди!

Якщо хочеш — прийди…

Тільки нині, негайно!

І відкриється тайна

На стежках незвичайних…

Якщо можеш — прийди!..

Якщо можеш — прийди —

У сумну світанковість,

В небувалу раптовість,

У розбурхану совість,

В невідомість — прийди!

Вічна Тайна кличе нас,

Вічна Тайна кличе!

Птаха-Вожака наказ

В просторі курличе!

Вилітай у Рідний Край

Всі, хто має крила.

Жде нас ясний небокрай,

Жде Вітчизна мила.

Таємниці поклик чуть

Понад сонним містом,

Крила Лебедів несуть

У висоти чисті…

Розривай завісу сну,

Ніби павутину,

Линь у неба глибину,

В долю Лебедину…

Вічна Тайна кличе нас,

Вічна Тайна кличе…

Птаха-Вожака наказ

В просторі курличе!

Ти прийди, Неповторна, на стежку мого поривання,

Ти ступи у колиску моєї душі.