Бердник Олесь
«Поезії»

Ідуть з усіх країв

У лави вогняні!

Сину праведний мій,

Ти вступаєш у бій,

Я дарую тобі

Вогняний буревій!

Я дарую тобі…

Ти обман спопели,

Ти пітьму повали,

Засвіти Новий День

Поміж мороки й мли!

Засвіти Новий День…

Ти виходиш на шлях,

Ти ідеш по світах,

Засівай Диво-Цвіт

На пустельних полях…

Засівай Диво-Цвіт…

Хай дозріють плоди,

Хай не буде біди!

Всюди Мир і Любов

Назавжди, назавжди!

Всюди Мир і Любов —

Назавжди…

Чи у тиші, чи під ураганом,

Під дощами, під промінням зір

В серці радість з’явиться нежданно,

То мій добрий вісник — ти йому повір!

У пустелі чи під громи бою

Я нечутно поруч тебе йду…

Щит блакитний вічно над тобою,

Будь спокійний, брате, я не підведу.

А захочеш глянути у очі

Побратиму з Краю Таїни —

Подивись на зорі опівночі,

І послухай тихий голос далини…

Переступи межу. І вийди в