Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

КОСТЕНКО ЛІНА
«МАРУСЯ ЧУРАЙ»

Главная страница / КОСТЕНКО ЛІНА «МАРУСЯ ЧУРАЙ»
я, котрій давно вже все байдуже,


уже нічим я сльози не впиню.


Прощай Іване, найвірніший друже,


шляхетна іскро вічного вогню!




Виходить полк. Іван під корогвами.


І я край шляху осторонь стою.


Моя душа здригнулася словами.


Співають пісню, боже мій, мою!




І «Зелененький барвіночку»,


й «Не плач, не журися,


а за свого миленького богу помолися».


І про того козаченька,


що їхав за Десну.


«Рости, рости, дівчинонько,


на другую весну!»


І про воду каламутну,


чи не хвиля збила.


І про тую дівчиноньку,


що вірно любила.


І про гору високую,


і про ту криницю....




Дівчата вчора берегом ішли,


та й заспівали: «Ой не ходи, Грицю».




А я стояла... Що ж мені, кричати?..


Які мені сказати їм слова?..


Дівчаточка, дівчатонька, дівчата!


Цю не співайте, я ж іще жива.





Назад  

стр.132

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.132

  Вперед