Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

Котляревський Іван Петрович
«Енеїда [Энеида]»

Главная страница / Котляревський Іван Петрович «Енеїда [Энеида]»
«дуда», «коза», «волинка» – музичний інструмент, що складається з шкіряного міха і вставлених у нього двох, інколи трьох трубок. На одній, як на сопілці, грають мелодію, інші дають фон, незмінний тон (див. також коментар: І, 37).


По балках
– танцю чи пісні під такою назвою виявити не вдалося. В перших двох виданнях «Енеїди», здійснених без участі Котляревського, було: «Ой, ненько, на цимбалах грали».


Санжарівка
– темпераментний розгульний танець. Приспівки до «санжарівки»:


Ішли дівки з Санжарівки,А за ними два парубки;А собаки з маківок,Гав-гав на дівок.Ой дівчина куминаПоїхала до млина.Зачепила в сухий пеньТа й стояла цілий день.Продай, мамо, дві корови,Купи мені чорні брови,На колодці стоятиТа на хлопців моргати.Чом, чом боса ходиш?Чому чобіт не заробиш?Ой не жалуй дурнички,Купи нові черевички!(Закревский Н. Старосветский бандуриста. – М., 1860. – Кн. 1. – С. 75).

У чотирьох «граючих» рядках 28-ї строфи першої частини «Енеїди» блискуче виявився дивовижний музикальний слух Котляревського (він грав на скрипці). Спробуємо проаналізувати звукову інструментовку рядків. Тут необхідне вдумливе вчитування в текст, вслухування в мелодію і наростаючий темп.


«Бандура горлиці бриньчала»
– чуються перебори струн бандури в помірному темпі.
«Сопілка зуба затинала»
– прискорення темпу і підвищення тону; після двох «бринь» попереднього рядка (причому перше тихіше – «ба», друге голосніше – «бринь») – три такти сопілки, кожний голосніший попереднього: «со» (глухий приголосний і голосний), «зу» (дзвінкий приголосний і низький, приглушений голосний), «за» (той же дзвінкий приголосний, але вже в парі з високим голосним).
«А дудка грала по балках»
– вступає інструмент, голосніший, ніж два попередніх, з іншим забарвленням тембру, росте темп: після «ду-ду» ідуть варіації.


«Санжарівки на скрипці грали»
– дальше підвищення темпу і тону. Завдяки нагромадженню дзвінких приголосних та свистячих рядок немов зіграний на скрипці. Вслухаймося у вступні акорди: «с», «н», «ж» – на два такти – «ду-ду» – три перебори пальців скрипаля, три порухи смичка. Звернімо увагу на те, що
Назад  

стр.159

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.159

  Вперед