Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

Котляревський Іван Петрович
«Енеїда [Энеида]»

Главная страница / Котляревський Іван Петрович «Енеїда [Энеида]»
ласеє куток найдеться,Еней з своїми не дрімав.І, правда, гості доказали,Що жить вони на світі знали:Пили за жизнь – за упокой;Пили здоров’я батька з сином,І голь-голь-голь, мов клин за клином,Кричать заставив на розстрой.[21] Троянці п’яні розбрехалисьІ чванилися без пуття.З аркадянками женихались,Хто так, а хто і не шутя.Евандр точив гостям розкази,Хвалив
Іраклові
прокази,Як злого
Кака
він убив;Якії
Как
робив розбої,І що для радості такоїЕвандр і празник учредив.[22] Всі к ночі так перепилися,Держались ледве на ногах;І на ніч в город поплелися,Які іти були в силах.Еней в керею замотався,На задвірку хропти уклався,Евандр же в хату рачки ліз;І там, під прилавком зігнувшисьІ цупко в бурку завернувшись,Захріп старий во весь свій ніс.[23] Як ніч покрила пеленоюТверезих, п’яних – всіх людей,Як хріп Еней од перепою,Забувши о біді своєй,Венера без спідниці, боса,В халатику, простоволоса,К Вулкану підтюпцем ішла;Вона тайком к Вулкану кралась,Неначе з ним і не вінчалась,Мов жінкой не його була.[24] А все то хитрость єсть жіноча,Новинкою щоб підмануть;Хоть гарна як, а все охочаІще гарнійшою щоб буть.Венера пазуху порвалаІ так себе підперезала,Що вся на виставці була;Косинку нарошно згубила,Груднину так собі одкрила,Що всякого б з ума звела.[25] Вулкан-коваль тогді трудився,Зевесу блискавку ковав.Уздрів Венеру, затрусився,Із рук і молоток упав.Венера зараз одгадала,Що в добрий час сюди попала,Вулкана в губи зараз черк;На шию вскочила, повисла,Вся опустилась, мов окисла,Білки під лоб – і світ померк.[26] Уже Вулкан розм’як, як кваша,Венера те собі на ус;За діло, ну! – бере, бач, наша!Тепер під його підоб’юсь:«Вулкасю милий, уродливий!Мій друже вірний, справедливий!Чи дуже любиш ти мене?»«Люблю, люблю, божусь кліщами,Ковадлом, молотом, міхами,Все рад робити для тебе».[27] І підлабузнивсь до Кіпріди,Як до просителя писець.Їй корчив разні милі види,Щоби достать собі ралець.Венера зачала благатиІ за Енеєчка прохати,Вулкан йому щоб допоміг:Енеєві зробив би збруюІз сталі, міді – золотую,Такую, щоб ніхто не зміг.[28] «Для тебе? – ох, моя ти плітко! —Вулкан задихавшись
Назад  

стр.159

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.159

  Вперед