Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

Котляревський Іван Петрович
«Енеїда [Энеида]»

Главная страница / Котляревський Іван Петрович «Енеїда [Энеида]»
чисто, як зоря;Цвяховані були там стіниІ вікна всі з морської піни;Шумиха, оливо, свинець,Блищали міді там і криці,Всі убрані були світлиці;По правді, панський був дворець.[116] Еней з ягою розглядалиВсі дива там, які були,Роти свої пороззявлялиІ очі на лоби п’яли;Проміж собою все зглядались —Всьому дивились, осміхались,Еней то цмокав, то свистав.От тут-то душі ликовали,Що праведно в миру живали,Еней і сих тут навіщав.[117] Сиділи, руки поскладавши,Для них все празники були;Люльки курили, полягавши,Або горілочку пили,Не тютюнкову і не пінну,Но третьопробну, перегінну,Настояную на бодян;Під челюстями запікану,І з ганусом, і до калгану,В ній був і перець, і шапран.[118] І ласощі все тілько їли,Сластьони, коржики, стовпці,Варенички пшеничні, білі,Пухкі з кав’яром буханці;Часник, рогіз, паслін, кислиці,Козельці, терн, глід, полуниці,Крутії яйця з сирівцем;І дуже вкусную яєшню,Якусь німецьку, не тутешню,А запивали все пивцем.[119] Велике тут було роздолляТому, хто праведно живе,Так, як велике безголов’яТому, хто грішну жизнь веде;Хто мав к чому яку охоту,Тут утішався тим до поту;Тут чистий був розгардіяш:Лежи, спи, їж, пий, веселися,Кричи, мовчи, співай, крутися;Рубайсь – так і дадуть палаш.[120] Ні чванились, ні величались,Ніхто не знав тут мудровать,Крий боже, щоб не догадалисьБрат з брата в чім покепковать;Ні сердилися, ні гнівились,Ні лаялися і не бились,А всі жили тут люб’язно;Тут всякий гласно женихався,Ревнивих ябед не боявся,Було вобще все за одно.[121] Ні холодно було, ні душно,А саме так, як в сіряках,І весело, і так не скучно,На великодніх як святках;Коли кому що захотілось,То тут як з неба і вродилось,От так-то добрі тут жили.Еней, се зрівши, дивовавсяІ тут яги своєй спитався,Які се праведні були?[122] «Не думай, щоб були чиновні, —Сівілла сей дала одвіт, —Або що грошей скрині повні,Або в яких товстий живіт;Не ті се, що в цвітних жупанах,В кармазинах або сап’янах;Не ті ж, що з книгами в руках,Не рицарі, не розбишаки;Не ті се, що кричать «і паки»,Не ті, що в золотих шапках.[123] Се бідні нищі, навіжені,Що
Назад  

стр.159

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.159

  Вперед