Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

Котляревський Іван Петрович
«Енеїда [Энеида]»

Главная страница / Котляревський Іван Петрович «Енеїда [Энеида]»
всякий їй любився зять.[24] Один був Турн, царьок нешпетний,З Латином у сусідстві жив,Дочці і матері прикметний,І батько дуже з ним дружив.Не в шутку молодець був жвавий,Товстий, високий, кучерявий,Обточений, як огірок;І війська мав свого чимало,І грошиків таки бряжчало,Куди не кинь, був Турн царьок.[25] Пан Турн щось дуже підсипавсяЦаря Латина до дочки,Як з нею був, то виправлявсяІ піднімавсь на каблучки.Латин, дочка, стара АматаЩодень від Турна ждали свата,Уже нашили рушниківІ всяких всячин напридбали,Які на сватанні давали,Все сподівались старостів.[26] Коли чого в руках не маєш,То не хвалися, що твоє;Що буде, ти того не знаєш,Утратиш, може, і своє.Не розглядівши, кажуть, броду,Не лізь прожогом перший в воду,Бо щоб не насмішив людей.І перше в волок подивися,Тогді і рибою хвалися;Бо будеш йолоп, дуралей.[27] Як пахло сватанням в ЛатинаІ ждали тілько четверга,Аж тут Анхізова дитинаПрипленталась на берегаЗо всім своїм троянським плем’ям.Еней не марно тратив врем’я,По-молодецьку закурив:Горілку, пиво, мед і брагуПоставивши перед ватагу,Для збору в труби засурмив.[28] Троянство, знаєш, все голоднеСипнуло ристю на той клик;Як галич в врем’я непогодне,Всі підняли великий крик.Сивушки зараз ковтонулиПо ківшику, і не здригнули,І докосились до потрав.Все військо добре убирало,Аж поза ухами лящало,Один перед другим хватав.[29] Вбирали січену капусту,Шатковану, і огірки(Хоть се було в час м’ясопусту),Хрін з квасом, редьку, буряки;Рябка, тетерю, саламаху —Як не було – поїли з махуІ всі строщили сухарі,Що не було, все поз’їдали,Горілку всю повипивали,Як на вечері косарі.[30] Еней оставив із носаткуБуло горілки про запас,Но клюкнув добре по порядку,Розщедривсь, як бува у нас,Хотів посліднім поділитись,Щоб до кінця уже напитись,І добре цівкою смикнув;За ним і вся його голотаТягла, поки була охота,Що деякий і хвіст надув.[31] Барильця, пляшечки, носатку,Сулії, тикви, боклажки,Все висушили без остатку,Посуду потовкли в шматки.Троянці з хмелю просипались,Скучали, що не похмелялись;Пішли, щоб землю озирать,Де їм показано селитись,Жить, будоватися, женитись,І щоб латинців розпізнать.[32] Ходили там чи не ходили,Як ось вернулись і назадІ чепухи нагородили,Що
Назад  

стр.159

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.159

  Вперед