Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

Котляревський Іван Петрович
«Енеїда [Энеида]»

Главная страница / Котляревський Іван Петрович «Енеїда [Энеида]»
як на живіт,Зробилась зараз дуже слаба,Холодний показався піт,Порвали маточні припадки,Істерика і лихорадки,І спазми жили потягли;Під ніс їй клали асафету,І теплую на пуп сервету,Іще клістир з ромну дали.[81] Як тілько к пам’яті вернулась,То зараз галас підняла;До неї челядь вся сунуласьДля дива, як ввесь світ кляла;Потім, схвативши головешкуІ вибравшись на добру стежку,Чкурнула просто до троян;Всі курені їх попалити,Енея заколоть, побитиІ всіх троянських бусурман.[82] За нею челядь покотила,Схвативши хто що запопав:Кухарка чаплію вхопила,Лакей тарілками шпурляв;З рублем там прачка храбровала,З дійницей ричка наступала,Гуменний з ціпом скрізь совавсь;Тут рота косарів з гребцямиЙшли битись з косами, з граблями,Ніхто од бою не цуравсь.[83] Но у троянського народуЗа шаг алтина не проси;Хто москаля об’їхав зроду?А займеш – ноги унеси.Завзятого троянці кшталту,Не струсять нічийого ґвалтуІ носа хоть кому утруть;І няньчину всю рать розбили,Скалічили, розпотрошилиІ всіх в тісний загнали кут.[84] В сіє-то нещасливе врем’яІ в самий штурхобочний бой,Троянське і латинське плем’яЯк умивалося мазкой,Прибіг гінець з письмом к Латину,Нерадосну привіз новину,Князь Турн йому війну писав;Не в пир, бач, запрошав напитись,А в поле визивав побитись;Гінець і на словах додав:[85] «Царю Латине неправдивий!Ти слово царськеє зламав;Зате узол дружелюбивийНавіки з Турном розірвав.Од Турна шмат той однімаєшІ в рот Енеєві соваєш,Що Турнові сам обіщав.Виходь же завтра навкулачки,Відтіль полізеш, мабуть, рачки,Бодай і лунь щоб не злизав».[86] Не так розсердиться добродій,Коли пан возний позов дасть;Не так лютує голий злодій,Коли немає що украсть;Як наш Латин тут розгнівивсяІ на гінця сього озлився,Що губи з серця покусав.І тілько одповідь мав датиІ гнів царський свій показати,Посол щоб Турнові сказав;[87] Як виглянув в вікно зненацька,Прийшов Латин в великий страх;Побачив люду скрізь багацькоПо улицях і всіх кутках.Латинці перлися товпами,Шпурляли вгору всі шапками,Кричали вголос на ввесь рот:«Війна! Війна! против троянців,Ми всіх Енеєвих поганцівПоб’єм – іскореним їх род».[88] Латин старий був не рубакаІ воюватись не любив,Од слова смерть він, неборака,Був без душі і мов не жив.Він стичку тілько мав
Назад  

стр.159

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.159

  Вперед