Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

Котляревський Іван Петрович
«Енеїда [Энеида]»

Главная страница / Котляревський Іван Петрович «Енеїда [Энеида]»
повагуІ посилав од столу брагу,Яку Юнона лиш пила.[61] Венера часто докучалаЗевесу самою бридней,За те в немилость і попала,Що нільзя показать очей.Прийшла Цібеллу умолятиІ мусила їй обіщатиКупити збитню за алтин,Щоб тілько Зевса умолила,Вступиться за троян просила,Щоб флота не лишився син.[62] Цібелла же була ласуха,Для збитню рада хоть на все;До того ж страшна говоруха,О всякій всячині несе.Стягли її насилу з печі,Взяв Купідон к собі на плечі,В будинки к Зевсу і поніс.Зевес, свою уздрівши неню,Убгав ввесь оселедець в жменю,Насупив брови, зморщив ніс.[63] Цібелла перше закректала,А послі кашлять начала,Потім у пелену смаркалаІ дух п’ять раз перевела:«Сатурнович, змилосердися,За рідную свою вступися! —К Зевесу шокала стара. —Безсмертних смертні не вважаютьІ тілько що не б’ють, а лають;Осрамлена моя гора![64] Мою ти знаєш гору ІдуІ ліс, де з капищем олтар;За них несу таку обиду,Якой не терпить твій свинарНа зруб я продала троянцям,Твоїм молельщикам, підданцям,Дубків і сосен строїть флот.Твої уста судьбам веліли,Були щоб ідські брусся цілі,Нетліннії од рода в род.[65] Зиркни ж тепер на тібрські води,Дивись, як кораблі горять! —Їх палять Турнові уроди,Тебе і всіх нас кобенять.Спусти їм – то таке закоять.І власть твою собі присвоять,І всім дадуть нам киселя;Сплюндрують ліс, розриють Іду;Мене ж, стару, уб’ють, мов гниду,Тебе прогонять відсіля».[66] «Та не турбуйтесь, паніматко! —Зевес з досадою сказав. —Провчу я всіх – і буде гладко;Анахтем вічний – Турн пропав!»Зиркнув, мигнув, махнув рукоюНад Тібром, чудною рікою,Всі врозтіч кораблі пішли;Як гуси, в воду поринали,Із кораблів – сирени сталиІ разні пісні підняли.[67] Рутульське військо і союзнеДрижало од таких чудес;Злякалось плем’я все окружне,Мезап дав драла і Галес.Пороснули і рутуляни,Як од дощу в шатер цигани,А тілько Турн один оставсь.Утікачів щоб перейняти,Щоб чудо їм розтолковати,По всіх усюдах сам совавсь.[68] «Реб’ятушки! – кричав, – постійте!Се ж ласка божая для нас;Одкиньте страх і не робійте,Прийшлось сказать Енею:
пас
.Чого огнем ми не спалили,То боги все те потопили,Тепер троянці в западні.Живцем в землі їх
Назад  

стр.159

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.159

  Вперед