Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

Котляревський Іван Петрович
«Енеїда [Энеида]»

Главная страница / Котляревський Іван Петрович «Енеїда [Энеида]»
нені, без отця дитина,Еней – отець, а неня – бог.Іду хоть за чужу отчизну,Не жаль нікому, хоть ізслизну,А пам’ять вічну заслужу.Тебе ж до жизні рідна в’яже,Уб’ють тебе, вона в гріб ляже,Живи для неї, я прошу».[77] «Розумно, Низ, ти розсуждаєш,А о повинності мовчиш,Которую сам добре знаєш,Мені ж зовсім другу твердиш.Де общеє добро в упадку,Забудь отця, забудь і матку,Лети повинность ісправлять;Як ми Енею присягали,Для його служби жизнь оддали,Тепер не вільна в жизні мать».[78] «Іноси!» – Низ сказав, обнявшисьСо Евріалом-земляком,І, за руки любенько взявшись,До ратуші пішли тишком.Іул сидів тут з старшиною,Змовлялись, завтра як до боюДостанеться їм приступать.Як ось ввійшли два парубійки,У брам змінившися од стійки,І Низ громаді став казать:[79] «Був на часах я з Евріалом,Ми пильновали супостат,Вони тепер всі сплять повалом,Уже огні їх не горять.Дорожку знаю я окромну,В нічну добу, в годину сонну,Прокрастись можна поуз станІ донести пану Енею,Як Турн злий з челяддю своєюНа нас налазить, мов шайтан.[80] Коли зволяєтесь – велітеНам з Евріалом попитать,Чкурнем – і поки сонце зійде,Енея мусим повидать».«Яка ж одвага в смутне врем’я!Так не пропало наше плем’я?» —Троянці всі тут заревли;Одважних стали обнімати,Їм дяковать і ціловати,І красовулю піднесли.[81] Іул, Енеїв як наслідник,Похвальну рацію сказав;І свій палаш що звавсь
побідник
,До боку Низа прив’язав.Для милого же ЕвріалаНе пожалів того кинджала,Що батько у Дідони вкрав.І посулив за їх услугуЗемлі, овець і дать по плугу,В чиновні вивесть обіщав.[82] Сей Евріал був молоденький,Так годів з дев’ятнадцять мав,Де усу буть, пушок м’якенькийБіленьку шкуру пробивав;Та був одвага і завзятий,Силач, козак лицарковатий,Но пред Іулом прослезивсь.Бо з матір’ю він розставався,Ішов на смерть і не прощався;Козак природі покоривсь.[83] «Іул Енейович, не дайтеПаньматці вмерти од нужди,Їй будьте сином, помагайтеІ заступайте від вражди,Од бід, напраснини, нападку;Ви самі мали паніматку,То в серці маєте і жаль;Я вам старую поручаю,За вас охотно умираю», —Так мовив чулий Евріал.[84] «Не бійся,
Назад  

стр.159

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.159

  Вперед