Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

Котляревський Іван Петрович
«Енеїда [Энеида]»

Главная страница / Котляревський Іван Петрович «Енеїда [Энеида]»
добрий Евріале, —Іул йому сей дав одвіт, —Ти служиш нам не за пропале,На смерть несеш за нас живіт.Твоїм буть братом не стиджусяІ неню заступать кленуся,Тебе собою заплачу:Пайок, одежу і кватиру,Пшона, муки, яєць і сируПо смерть в довольстві назначу».[85] І так, одважна наша параПустилася в рутульський стан.На те і місяць вкрила хмара,І поле вкрив густий туман.Було се саме опівночі;Рутульці спали скілько мочі,Сивуха сну їм піддала;Роздігшися, порозкладались,В безпечності не сподівалисьНі од кого ніяка зла.[86] І часовії, на мушкетахПоклавшись, спали на заказ;Хропли всі п’яні на пікетах,Тут їх застав послідній час!Переднюю побивши стражу,Полізли в стан варити кашу;Низ тут товаришу сказав:«Приляж к землі ти для підслуху,А я задам рутульцям духу,Гляди, щоб нас хто не спіткав».[87] Сказавши, першому РаментуГоловку буйную одтяв,Не дав зробить і тестаменту,К чортам його навік послав.Сей на руках знав ворожити,Кому знав скілько віку жити,Та не собі він був пророк.Другим ми часто пророкуєм,Як знахурі, чуже толкуєм,Собі ж шукаєм циганок.[88] А послі Ремових він воївПо одному всіх подушив;І блюдолизів, ложкомоївВпрах, вдребезги перемізжив.Намацавши ж самого Рема,Потиснув, мов Хому Ярема,Що й очі вискочили преч;Вхвативсь за бороду кудлатуІ злому Трої супостатуМакітру одділив од плеч.[89] Вблизі тут був намет Серрана,На сього Низ і наскакав;Він тілько що роздігсь з каптанаІ смачно по вечері спав.Низ шаблею мазнув по пупу,Зад з головою сплющив вкупу,Що із Серрана вийшов рак;Бо голова між ніг вплелася,А задня вгору піднялася;Умер фігурно неборак![90] І Евріал, як Низ возився,То не гулявши простояв;Він также к сонним докосився,Врагів на той світ одправляв.Колов і різав без розбору,І як ніхто не мав з ним спору,То поравсь, мов в кошарі вовк;І виборних, і підпомощних,І простих, і старших вельможних,Хто ні попавсь, того і товк.[91] Попався Ретус Евріалу,Сей не зовсім іще заснув;Приїхавши од Турна з балу,Пальонки дома ковтонув,І тілько-тілько забувався,Як Евріал к йому підкравсяІ просто в рот кинджал уткнув,І приколов його, як квітку,Що баби колють на намітку,Тут Ретус
Назад  

стр.159

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.159

  Вперед