Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

Котляревський Іван Петрович
«Енеїда [Энеида]»

Главная страница / Котляревський Іван Петрович «Енеїда [Энеида]»
вина;Еней на бой його лиш просить,І так би й кончилась війна.Но і у Турна був сутяга,Брехун, юриста, крюк, підтяга,І діло Турна защищав;Та і Аматині пролазиПускали рознії розкази,Щоб Турн ні в чім не уважав.[96] Як ось од хана ДіомидаЛатинові прийшли посли,І із охлявшого їх видаНе видно, радість щоб несли.Латин вельможам з старшиноюВелить явитись пред собою,Що все і сталося якраз;Послів кликнули до громади,І, виповнивши всі обряди,Латин прорек такий приказ:[97] «Скажи, Венуле нежахливий,Всю хана Діомида річ,Здається, був ти не брехливий,Таким тебе зна наша Січ».«Підніжок твій я і підданець,Із слуг твоїх послідній ланець, —Сказав Венул, – не погнівись!Мужича правда єсть колюча,А панська на всі боки гнуча,І хан сказав так, не сумнись:[98] Не з мордою Латина битисьПротив троянських розбишак;Вам треба б перше придивитись,Який то єсть Еней козак!Під Троєю він дався знатиНам всім, як взявся рятоватиБогів домашніх і рідню.Він батька спас в злу саму пору,На плечах зніс на Іду-гору,Сього не майте за бридню.[99] Против Енея не храбруйте,Для нас здається він святим;І так Латину розтолкуйте,Щоб лучче помирився з ним.Гай! гай! де діти єсть такії,Щоб кудрі батькові сідіїНайвище ставили всього?Не ворог я царю Латину,Но чту Анхізову дитинуІ не піду против його.[100] Прощайте, доміні латинці!Поклон мій вашому царю;Возьміть назад свої гостинці,Одправте їх к багатирюЕнею і просіть покою».Венул утерся тут рукоюІ річі сій зробив кінець.Збентежила ся річ Латина,Здавалось, близька зла година;На лисині трусивсь вінець.[101] Латин од думки схаменувся,Олімпським трохи помоливсь;Наморщивсь, сентябрем надувсяІ смутно на вельмож дививсь.«А що? – сказав, – чи поживились?От з Діомидом ви носились,А він вам фигу показав;Заздалегідь було змовлятись,Як з пан-Енеєм управлятись,Поки лапок не розіклав.[102] Тепер не приберу більш глузду,Як тут сих поселить прочан;Землі шматок єсть не під нужду,То їм з угоддями оддам.Оддам нив’я і сінокоси,І риболовні тібрські коси,То буде нам Еней сусід;Коли ж не схоче він остаться,А пуститься іще таскаться,То все ж ізбавимся од бід.
Назад  

стр.159

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.159

  Вперед