Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

Котляревський Іван Петрович
«Енеїда [Энеида]»

Главная страница / Котляревський Іван Петрович «Енеїда [Энеида]»
уси,Паллант мій ваш єсть отаман.За його бийтесь, умирайте,Енеєвих врагів карайте,Еней мій сват – а ваш гетьман.[37] А вас, Анхізович, покорноПрошу Палланта доглядать;Воно хоть паруб’я, неспорно,Уміє і склади читать;Та дурень, молоде, одважне,В бою як буде необачне,То може згинуть неборак;Тогді не буду жить чрез силу,Живцем полізу я в могилу,Ізгину, без води мов рак.[38] Беріте рать, ідіте з богом,Нехай Зевес вам помага».Тут частовались за порогом,Евандр додав такі слова:«Зайдіть к лідійському народу,Вони послужать вам в пригоду,На Турна підуть воювать.Мезентій їх тіснить, зжимає,На чинш нікого не пускає,Готові зараз бунт піднять».[39] Пішли, розвивши короговку,І сльози молодьож лила;Хто жінку мав, сестру, ятровку,У інших милая була.Тогді найбільш нам допікає,Коли зла доля однімає,Що нам всього миліше єсть.За милу все терять готові:Клейноди, животи, обнови.Одна дороже милой – честь![40] І так, питейним підкрепившись,Утерли сльози із очей;Пішли, марш сумно затрубивши;Перед же вів сам пан Еней.Їх первий марш був до байраку,Прийшовши, стали на біваку,Еней порядок учредив.Паллант по армії діжурив,Трудивсь, всю ніч очей не жмурив;Еней тож по лісу бродив.[41] Як в північ самую глухуюЕней лиш тілько мав дрімать,Побачив хмару золотую,Свою на хмарі гарну мать.Венера білолика, красна,Курносенька, очима яснаІ вся, як з кров’ю молоко;Духи од себе іспускалаІ збрую чудную держала,Явилась так перед синком.[42] Сказала: «Милий, на, Енею,Ту збрую, що ковав Вулкан;Коли себе устроїш нею,То струсить Турн, Бова, Полкан;До збруї що ні доторкнеться,Все зараз ламнеться і гнеться,Її і куля не бере;Устройсь, храбруй, коли, рубайсяІ на Зевеса полагайся,То носа вже ніхто не втре».[43] Сказавши, аромат пустила:Васильки, м’яту і амбре;На хмарі в Пафос покотила.Еней же збрую і бере,Її очима пожирає,На себе панцир натягає,Палаш до бока прив’язав;Насилу щит підняв чудесний,Не легкий був презент небесний;Еней роботу розглядав:[44] На щиті, в самій середині,Під чернь, з насічкой золотой,Конала муха в павутині,Павук торкав її ногой.Поодаль був малий
Телешик
,Він плакав і лигав кулешик,До його кралася зміяКрилатая, з сім’ю главами,З хвостом в верству, страшна, з рогами,А
Назад  

стр.159

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.159

  Вперед