Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

Котляревський Іван Петрович
«Енеїда [Энеида]»

Главная страница / Котляревський Іван Петрович «Енеїда [Энеида]»
душу ізригнув.[92] Наш Евріал остервенився,Забув, що на часок зайшов;В намет к Мезапу був пустився,Там може б смерть собі найшов;Но повстрічався з другом Низом,З запальчивим, як сам, харцизом,Сей Евріала удержав.«Покиньмо кров врагам пускати,Пора нам відсіль уплітати», —Низ Евріалові сказав.[93] Як вовк овець смиренних душить,Коли в кошару завіта,Курчатам тхір головки сушить,Без крику мізок висмокта.Як, добре врем’я угодившиІ сіркою хлів накуривши,Без крику крадуть слимакиГусей, курей, качок, індиківУ гевалів і амаликів,Що роблять часто і дяки.[94] Так наші смілії воякиТут мовча проливали кров;Од ней краснілися, мов раки,За честь і к князю за любов.Любов к отчизні де героїть,Там сила вража не устоїть,Там грудь сильнійша од гармат,Там жизнь – алтин, а смерть – копійка,Там лицар – всякий парубійка,Козак там чортові не брат.[95] Так порався Низ з Евріалом,Дали рутульцям накарпас;Земля взялась од крові калом,Поляк піднявся б
по сам пас
,Но наші по крові бродили,Мов на торгу музик водили,І убирались на простор:Щоб швидче поспішить к ЕнеюПохвастать храбростю своєюІ Турнів розказать задор.[96] Уже із лагеря щасливоУбрались наші смільчаки;Раділо серце не трусливо,Жвяхтіли мокрі личаки,Із хмари місяць показався,І од землі туман піднявся,Все віщовало добрий путь.Як ось Волсент гульк із долиниЗ полком латинської дружини.Біда! як нашим увильнуть?[97] Дали якраз до лісу тягу,Бистріше бігли од хортів;Спасались бідні на одвагуВід супостатів, ворогів.Так пара горличок невиннихЛетять спастись в лісах обширнихОд злого кібчика когтей.Но зло, назначене судьбою,Слідитиме скрізь за тобою,Не утечеш за сто морей.[98] Латинці до лісу слідилиОдважних наших розбишакІ часовими окружили,Що з лісу не шмигнеш ніяк;А часть, розсипавшись по лісу,Піймали одного зарізу,То Евріала-молодця.Тогді Низ на вербу збирався,Як Евріал врагам попався,Мов між вовків плоха вівця.[99] Низ – глядь, і бачить Евріала,Що тішаться ним вороги;Важка печаль на серце пала,Кричить к Зевесу: «Помоги!»Коп’є булатне направляє,В латинців просто посилає,Сульмону серце пробива;Як сніп, на землю повалився,Не вспів і охнуть, а скривився,В послідній раз Сульмон зіва.[100] Вслід за коп’єм стрілу пускаєІ просто Тагові в висок;Душа із
Назад  

стр.159

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.159

  Вперед