Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

Котляревський Іван Петрович
«Енеїда [Энеида]»

Главная страница / Котляревський Іван Петрович «Енеїда [Энеида]»
тягли.[53] У них поставлено в громаді,Коли на їх пан Турн напре,То всім сидіть в своїй ограді,Нехай же штурмом вал бере.Троянці так і учинили;На вал колоддя накотилиІ разний приправляли вар;Олію, дьоготь кип’ятили,Живицю, оливо топили,Хто лізтиме, щоб лить на твар.[54] Турн, в міру к валу приступивши,Скрізь на зикратому гасав;В розсипку кінних розпустивши,Сам як опарений кричав:«Сюди, трусливії троянці,На бой, шкодливії поганці!Зарились в землю, мов кроти;Де ваш Еней – жіночий празник?Пряде з бабами набалдашник!Не лепсько виглянуть сюди?»[55]І всі його так підкомандніКричали, лаяли троян;Робили глузи їм досадні,Гірш нівечили, як циган.Пускали тучами к ним стріли,А деякі були так смілі,Що мали перескочить рів.Троянці уха затикали,Рутульців лайки не вважали,Хоть битись всякий з них готів.[56] Турн з серця скреготав зубами,Що в кріпості всі ні гу-гу;А стін не розіб’єш лобами,З посилку гнися хоть в дугу.Злость, кажуть, сатані сестриця,Хоть може се і небилиця,А я скажу, що може й так:Од злості Турн те компонує,Мов сатана йому диктує,Сам чорт заліз в його кабак.[57] Од злості Турн осатанівши,Велів багаття розводить,І військо к берегу привівши,Казав троянський флот спалить.Всі принялися за роботу;(На злеє всякий ма охоту),Огні помчалися к водам.Хто жар, хто губку з сірниками,Хто з головней, хто з фітилямиПогибель мчали кораблям.[58] Розжеврілось і закурилось,Блакитне полом’я взвилось;Од диму сонце закаптилось,Курище к небу донеслось.Боги в Олімпі стали чхати;Турн їм ізволив тимфи дати,Богинь напав від чаду дур;Дим очі їв, лилися сльози,З нудьги скакали так, як кози;Зевес сам був, мов винокур.[59] Венеру ж за душу щипало,Що з флотом поступили так;Од жалю серце замирало,Що сяде син на міль як рак.В жалю, в сльозах і в гіркім смуткуБогиня сіла в просту будку,На передку сів Купідон;Кобила їх везе кривая,Цібелла де жила старая,Щоб сій язі оддать поклон.[60] Цібелла, знають во всіх школах,Що матір’ю була богів;Ізмолоду була не промах,Коли ж як стала без зубів,То тілько на печі сиділа,З кулешиком лемішку їлаІ не мішалася в діла.Зевес їй оддавав
Назад  

стр.159

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.159

  Вперед