Мир поэзии Поиск книг    О проекте    Обратная связь    Размещение рекламы

Котляревський Іван Петрович
«Енеїда [Энеида]»

Главная страница / Котляревський Іван Петрович «Енеїда [Энеида]»
з Олімпа, як стріла;Як йшла черідка вечерочком,К Аматі шусть – як там була!Смутна Амата пір’я драла,Слізки ронила і вздихала,Що Турн-князьок не буде зять;Кляла Лавинії родини,Кляла кумів, кляла хрестини,Та що ж? – проти ріжна не прать.[65] Яга, під пелену підкравшись,Гадюкой в серце поповзла,По всіх куточках позвивавшись,В Аматі рай собі найшла.В стравлену її утробуНаклала злості, мовби бобу;Амата стала не своя;Сердита лаяла, кричала,Себе, Латина проклиналаІ всім давала тришия.[66] Потім і Турна навістилаПресуча, лютая яга;І із сього князька зробилаЕнею лишнього врага.Турн, по воєнному звичаю,З горілкою напившись чаю,Сказать попросту, п’яний спав;Яга тихенько підступилаІ люте снище підпустила,Що Турн о тім не помишляв.[67] Йому, бач, сонному верзлося,Буцім Анхізове дитяЗ Лавинією десь зійшлосяІ женихалось не шутя:Буцім з Лависей обнімався,Буцім до пазухи добрався,Буцім і перстень з пальця зняв;Лавися перше мов пручалась,А послі мов угамовалась,І їй буцім Еней сказав:[68] «Лависю, милеє кохання!Ти бачиш, як тебе люблю:Но що се наше женихання,Коли тебе навік гублю?Рутулець Турн тебе вже свата,За ним, бач, тягне і Амата,І ти в йому находиш смак.До кого хіть ти більшу маєш,Скажи, кого з нас вибираєш?Нехай я згину, неборак!»[69] «Живи, Енеєчку мій милий, —Царівна сей дала одвіт, —Для мене завжди Турн остилий,Очам моїм один ти світ!Тебе коли я не побачу,То день той і годину трачу,Моє ти щастя, животи;Турн швидче нагле околіє,Ніж, дурень, мною завладіє,Я вся – твоя, і пан мій – ти!»[70] Тут Турн без пам’яті схватився,Стояв, як в землю вритий стовп;Од злості, з хмелю ввесь трусивсяІ сна од яву не розчовп:«Кого? – мене; і хто? – троянець!Голяк, втікач, приплентач, ланець!Звести? – Лавинію однять?Не князь я! – гірше шмаровоза,І дам собі урізать носа,Коли Еней Латину зять.[71] Лавися шмат не для харциза,Який пройдисвіт єсть Еней;А то – і ти, голубко сиза,Ізгинеш од руки моєй!Я всіх поставлю вверх ногами,Не подарую вас душами,А більш Енею докажу.Латина же, старого діда,Прижму незгірше, як сусіда,На кіл Амату посаджу».[72] І зараз
Назад  

стр.159

  Вперед
Наши спонсоры:
Назад  

стр.159

  Вперед